Стьоб і булінг
У кожної людини є свої, індивідуальні рівні сприйняття гумору чи здатності до кепкування У колі багатьох дослідників і практиків подолання шкільного булінгу точаться суперечки навколо проблеми виявлення різниці між агресивним знущанням та грайливим стьобом, який так часто притаманний і дітям і дорослим. У кожної людини є свої, індивідуальні рівні сприйняття гумору чи здатності до кепкування, тому питання не таке просте, як здається.
На одному з тренінгів в аудиторії було поставлено питання: що можна вважати стьобом, а що булінгом? Один з учасників підняв руку і впевнено відповів: «Якщо я називаю образливим прізвиськом незнайому людину, то це булінг, а якщо знайомого, от, наприклад, того «товстуна», що сидить поруч (він мій помічник і підлеглий), то це стьоб». В залі запала нервова тиша, а того, кого назвали «товстуном», почав йорзати та почервонів. Що вже говорити про дітей!
Більшість випадків булінгу трапляється в класі серед добре знайомих між собою школярів, саме від знайомих та тих, кого постійно бачиш, можна отримати найбільш дошкульні образи, які досить часто доводять до депресії, а інколи, до самогубства. Коли спілкування стає публічним, в нього залучені оточуючі, то будь-які жарти між двома близькими подругами чи друзями вмить стають образою та складовими булінгу, можуть призвести до розриву стосунків чи до того, що дитина почне таємно переживати образу та відчувати дискомфорт.На публіці жарти можуть почути ймовірні недоброзичливці, які можуть скористатися цим, щоб перетворити їх на образи.
Досвід західних та вітчизняних практиків дозволяє виділити такі суттєві ознаки булінгу, який вирізняє його від стьобу:
1. Умисність. Дитина жартує навмисно, свідомо, не зупиняється, коли відчуває що наносить образу іншій дитині. При доброзичливому стьобі, його автор зупиняється як тільки відчує образу іншого та одразу вибачається за власну необачність.
2. Приниження. Злісний стьоб, який переходить у булінг передбачає публічність, залучення до жартів сторонніх осіб, підтримку їхніх дій щодо загострення та подальшого розгортання образ. А при стьобі з друзями, дитина розуміє межі його застосування і вчасно зупиняється. У разі присутності сторонніх чи недругів, стьоб зазвичай припиняється.
3. Повторюваність. Якщо образа «спрацювала», то вона буде повторюватись щоб дошкуляти постійно і залучати до булінгу все нових виконавців нанесення образи. Друзі та подруги ніколи не будуть повторювати те, що вже одного разу нанесло товаришам образу.
Роз’яснення різниці між булінгом та стьобом може допомогти дитині більш правильно будувати стосунки в шкільному колективі. На так званий злісний стьоб може бути здатна дитина з ненавмисною метою, а просто така, яка має нижчий поріг образливості, копіює стиль чи особливості поведінки батьків чи інших дорослих людей без усвідомлення негативних наслідків.
Стьоб — стиль спілкування, при якому активно, але не в агресивній формі, використовуються парадокси, іронія, насмішка та навіть знущання над співбесідником.
Цікавий та ефективний спосіб роботи з кривдниками пропонують у Великобританії, країні, яка є однією з лідерів щодо ефективності подолання шкільного насильства. Ця техніка має назву Method of Shared Concern – модерація діалогу між жертвою та кривдником один на один. Така відверта розмова ефективно впливає на дітей з нижчим порогом образливості, дозволяє краще зрозуміти негативні почуття дитини, яку образили.
Варто зауважити, що публічне обговорення фактів стьобу в класі, жорстке покарання кривдника чи вплив на його батьків дають, як правило, зворотній ефект. Не тиск, а довірлива розмова можуть вирішити конфлікт, не допустити його подальшого розгортання та загострення.
Український інститут дослідження екстремізму та Інформаційне агентство «Главком» за підтримки Уповноваженого президента України з прав дитини презентують спеціальний проект з протидії булінгу в школі «Стоп шкільний терор» («Безпечна школа»).