45 – річчя електроцеху Чорнобильської АЕС
11 липня 2018 року електричний цех Чорнобильської атомної станції відзначив свій 45 – річний ювілей. За давньою традицією, яка продовжується вже 29 років, визначні події, що відбуваються в наших двох колективах, ми святкуємо разом. А тому наші шефи запросили нас на урочистості. 13-14 липня делегація в складі голови Лубенської районної ради Угляниці Г.М., представника Лубенської районної державної адміністрації Чудака М.Д., сільського голови села Новооріхівка Ігнатенка С.М., директора Новооріхівської ЗШ І-ІІІ ст. ім. О.Г.Лелеченка Магури О.О., почесного директора школи Крутія М.А., учителів Бращенко Н.М., Лупиноса О.С., директора Новооріхівського будинку культури Васильченко Г.О. з родиною відвідала чудове місто Славутич та була присутня на святковому дійстві.
Програма зустрічі була наскільки продуманою і захоплюючою, що вражень, які члени делегації отримали під час відвідин, вистачить ще на довго. По прибуттю, 13 липня, голова цехового комітету електроцеху ЧАЕС Величківський О.І. запропонував гостям незабутню екскурсію по ЧАЕС, яка продовжувалася близько трьох годин. Спочатку ми відвідали павільйон, де компетентний екскурсовод розповіла нам про історію енергоблоків, початок їх експлуатації. Вона наголосила на тому, що Чорнобильська АЕС є першою АЕС України, що перестала генерувати електроенергію набагато раніше проектного терміну. З 1977 по 2000 роки АЕС виробила для країни більше 300 мільярдів кіловат – годин електроенергії. Розповіла вона і про історію зведення об,єкта «Укриття», який споруджений, щоб локалізувати всередині зруйновані елементи реактора, паливовмісні матеріали і радіоактивні відходи. Цікавою була розповідь про завдання ЧАЕС та план здійснення заходів на об,єкті укриття.
Потім екскурсія продовжувалася коридорами, кабінетами та цехами станції. Ми пройшли, так званим, «золотим коридором», який називається так не тільки тому, що має відповідний колір, а ще й тому, що в свій час він був ніби переходом між забрудненою і чистою територією для ліквідаторів. Побували біля кабінету, де працював О.Г.Лелеченко та відвідали такий самий діючий. Там ми були особливо вражені розумом тих людей, які можуть справлятися з таким обладнанням. Пройшли під аркою, поклали квіти біля стіни Ходемчука В.І. Дуже цікаво було пройти саме коридорами електричного цеху, зайти до кабінетів начальника електроцеху Ковтуненка В.І. та голови цехового комітету Величківського О.І., зустріти багатьох давніх друзів.
Не менш цікаво було і на території ЧАЕС поза межами приміщень. Делегація покладала квіти і фотографувалася біля пам'ятних місць, з цікавістю спостерігала за славнозвісною рибою в штучному водоймищі станції.
Неабияке враження справило на членів делегації відвідування міста Прип'яті. Пусті, вже напіврозвалені житлові будинки та адміністративні приміщення; стадіон та оглядове колесо, які вже були повністю готові, але так і не експлуатувалися ні разу; чагарники, яких не торкалася рука людини, що закривають всі будівлі – все це, коли його бачиш на власні очі, а не по телевізору, вражає вкрай.
Шлях до ЧАЕС і назад делегація здолала на електричці, що кожного дня перевозить працівників станції до робочих місць. Цікаво, що вона перетинає територію Білорусі.
14 липня відбулося свято. Ще о 13.00 на центральній площі міста зібралися всі нинішні працівники електроцеху ЧАЕС та ті, хто зараз на заслуженому відпочинку. Дуже жаль, що в декого вже не вистачило здоров'я в цей день приєднатися до своїх друзів. Відбулася урочиста церемонія покладання квітів до дошки Пам'яті. Після цього всі бажаючі відвідали місцевий музей, де справжній знавець своєї справи завідувач музею Евгеній Абдулаєвич переніс всіх в історичне минуле ЧАЕС, Прип'яті та Славутича.
Друга частина заходу пройшла в кіноконцертному залі міста Славутич. Це була, справді, урочиста частина, на якій начальник електроцеху Ковтуненко В.І., голова цехового комітету Величківський О.І. та всі заслужені працівники електроцеху отримали нагороди за самовіддану працю від адміністрації станції. В ті хвилини наші серця переповнювала гордість. І ми обов,язково розкажемо про цю зустріч і покажемо відеозаписи після 1 вересня нашим учням, щоб вони ще раз впевнилися, які гідні люди приїздять до нас в заклад.
Голова Лубенської районної ради Угляниця Г.М., представник Лубенської районної державної адміністрації Чудак М.Д., сільський голова села Новооріхівка Ігнатенко С.М., директор Новооріхівської ЗШ І-ІІІ ст. ім. О.Г.Лелеченка Магура О.О. мали змогу зі сцени також привітати своїх дорогих друзів із цим святом. Всі вони дякували за те, що колектив ЕЦ ЧАЕС з такою пошаною ставиться до пам'яті нашого земляка, односельця, ім'я якого носить наша школа О.Г.Лелеченка, Героя України (посмертно). Голова Лубенської районної ради Угляниця Г.М. акцентував увагу на тому, що справа збереження і вшанування пам,яті О.Г.Лелеченка стала вже все районною. Сільський голова села Новооріхівка Ігнатенко С.М. наголосив на тому, що і він, і вся наша громада, дуже вдячні всім поколінням працівників електроцеху ЧАЕС, які протягом 30 років так свято бережуть пам'ять нашого земляка. А саме це і пов'язує вже тепер, мабуть, навічно, наше село і їх. Представник Лубенської районної державної адміністрації Чудак М.Д. згадував ті роки, коли він сам був ліквідатором. Директор Новооріхівської ЗШ І-ІІІ ст. ім. О.Г.Лелеченка Магура О.О. згадала всіх, хто стояв у витоків спільної справи і хто продовжує її зараз. А це начальники електроцеху Зіненко Андрій Трохимович, Бондар Микола Андрійович, Юрчук Юрій Михайлович, Жовнер Сергій Дмитрович, Ковтуненко Василь Іванович. Голови цехового комітету- Кривенко Анатолій Павлович, Лич Олексій Васильович, Зколяпін Олександр Борисович, Сердюк Богдан Вадимович, Величківський Олег Іванович. А ще вона повідомила важливу новину: рішенням двадцять першої сесії сьомого скликання від 20 липня 2017 року О.Г.Лелеченку було присвоєне звання «Почесний громадянин Лубенщини» (посмертно). Потім кожний з них вручив символічні подарунки для музею та очільникам міста і станції.
Сподобався господарям і творчий колектив родини Васильченків із села Новооріхівка Геннадія та Катерини та їх сина Олександра. Пісні, що вони співали, винагороджувалися гучними оплесками і схвальними вигуками глядачів.
Два дні промайнули як дві хвилини. Сприяла цьому та атмосфера дружби, взаємоповаги, справжньої радості від зустрічі, яка буває, коли зустрічаються дорогі один одному люди. Коли ми вечором прогулювалися вулицями міста, то в тих, хто з нами був вперше, склалося враження, що ми знаємо вже пів міста. І ми з гордістю відповідаємо: «Так. Ми пишаємося цим знайомством».
То ж шановні наші шефи, дорогі наші друзі, однодумці, колеги (бо разом з нами ви виховуєте дітей)! Із святом Вас! Нехай доля посилає Вам тільки щасливі події, міцне здоров,я, побільше яскравих і приємних вражень в вашому житті. Щастя і довголіття вам і вашим родинам. Гідних зарплат і бажання та можливостей творчо працювати! Нових трудових злетів і щоб ваша робота високо цінувалася державою!
Фотозвіт можна переглянути за посиланням https://novoorihivka.e-schools.info/photoalbum/31797
Директор Новооріхівської ЗШ І-ІІІ ст. ім. О.Г.Лелеченка Магура О.О.